Історія торту Наполеон...

Кожна господиня має свій фірмовий рецепт приготування торта «Наполеон». Це може бути смачний торт з начинкою із заварного крему чи зі згущеним молоком, з коржами на пиві або з великою кількістю масла – кожен рецепт унікальний і відомий та любий кільком поколінням у різних родинах. Сьогодні неможливо уявити асортимент тортів у будь-якому супермаркеті чи кондитерській без цієї класики. Торт «Наполеон» впевнено займає провідну позицію серед багатьох кондитерських виробів, які заповнюють ринок тортів протягом багатьох років. Коли ж було вигадано цей десерт і чи справді його назвали на честь великого французького полководця? Давайте разом дізнаємося про це більше цікавих фактів.

Цей дуже смачний торт має багато версій щодо походження своєї назви. Згідно з деякими історичними даними, цю випічку вперше приготували в італійському місті Неаполі (назва походить від спрощеного варіанту міста). Але цей пиріг був не солодким: це було щось на кшталт класичної італійської страви з шпинатом, сиром і соусом песто.

Ще одна версія походження виглядає більш правдоподібною: мовляв, цей десерт був створений на честь Наполеона Бонапарта за часів Другої французької імперії (третя чверть XIX століття). Щоб приготувати торт, спочатку випікали коржі з листкового тіста, а потім промащували їх перетертою клубнично-суничною начинкою. Ймовірно, саме цей торт і був прародичем сучасного, відомого в кондитерському світі десерту під назвою «mille-feuille» (що в перекладі з французької означає «тисяча шарів»).

Відомо, що знайомі нам кондитерські шедеври у вигляді трикутних листкових тістечок вперше приготували у Москві в 1912 році на честь річниці перемоги над армією Наполеона Бонапарта. У цих тістечках все було символічним: від форми до текстури. Безліч тонких шарів символізували велику армію Наполеона, крихта зверху – сніг, який завадив загарбникам, а форма виробу – алюзія на знаменитий трикутний капелюх полководця. Власне, тому це тістечко й стало відомим під назвою «Наполеон». Згодом його почали готувати у формі торта, який і донині користується популярністю серед ласунів.

Торт «Наполеон» традиційно готують з листкових коржів, промащених вершковим кремом. Завдяки великому вмісту якісного масла у тісті, коржі виходять легкими, майже невагомими, з численними шарами і порожнинами. Оскільки листкове тісто само по собі нейтральне, його часто посипають цукровою пудрою, що створює тонку карамельну скоринку. Для начинки зазвичай готують ванільний заварний крем, до якого потім додають збиті вершки. Для декору торта традиційно використовують посипку з випечених, подрібнених обрізків коржів.

Також можна зазначити, що торт «Наполеон» буває «сухим» і «мокрим». «Мокрий» торт готують, використовуючи в якості начинки заварний крем, що просочує коржі, роблячи десерт неймовірно ніжним і м’яким. «Сухе» тістечко виходить, якщо використовувати для прошарку масляний крем. Однак ця класифікація більше стосується домашніх тортів і тістечок. Якщо ж говорити про сучасний десерт «mille-feuille», який виготовляють майже всі французькі кондитери, то він має бути саме «сухим»: коржі часто бувають карамелізованими й хрусткими, а ванільна вершкова начинка – ніжною та танучою.

Сьогодні існує безліч варіацій «Наполеона»: майже кожен кондитер має свій авторський рецепт. Тому в ресторанах ми можемо зустріти як класичний ванільний «Наполеон», так і шоколадний, мигдальний, кавовий, карамельний, апельсиновий. Часто ніжні коржі прошаровують ягідними або фруктовими начинками, поєднуючи їх з різними легкими кремами, щоб створити цікаві смакові акценти.

Якщо класичний «Наполеон» вам набрид, ви легко можете створити свою авторську варіацію. Якщо сприймати цей торт (як і будь-який інший десерт, скажу вам по секрету) не як канон чи ідеал, а просто як концепцію, то кількість варіантів десертів у вашій домашній кондитерській стане невичерпною. Наприклад, якщо ви вмієте робити хороше листкове тісто, можна експериментувати з начинками: спробуйте приготувати листкове тісто з фундуковим праліне, шоколадне, фісташкове, карамельне. Якщо класичний ванільний заварний крем вам уже набрид, можна замінити молоко на ягідне пюре і зробити ягідний заварний крем, шоколадний, кавовий, фісташковий, карамельний або знову ж таки з праліне. Можна урізноманітнити і начинки: рідка карамель, лимонний курд, малинове кюлі, конфі з манго та маракуї. Фантазувати і експериментувати можна нескінченно!

Посипте тісто цукровою пудрою перед випіканням (так воно стане карамельним), підготуйте фісташковий крем, проваріть вишню з крохмалем для начинки, складіть усе в послідовності корж-крем-вишня, обкладіть крихтою з тіста, і отримаєте дивовижну варіацію торта «Наполеон». Так, постійно експериментуючи і комбінуючи різні інгредієнти, ви з легкістю створите нові цікаві рецепти тортів.

Торт «Наполеон» знайомий усім з дитинства, його тонкий вершковий смак дарує теплі спогади. Цей торт залишається одним із найулюбленіших святкових десертів протягом століття. Із цим тортом випито безліч чашок ароматного чаю, ведено безліч теплих родинних розмов. Це традиція, яка, наче червона нитка, проходить крізь життя кожної родини, вплітаючи всіх у тонку ажурну мережку історії. Стара шафа, вишуканий фарфор, фамільне срібло, бабусина плетена шаль, потерті портрети предків на стінах, сімейні реліквії у вигляді прикрас з камеями, беззмінний ароматний торт «Наполеон» і велика галаслива родина. Хіба не так уявляється ідеальне чаювання?