Повернення до Парижу

Хотіла б відновити у вашій пам'яті – а, можливо, і познайомити тих, з ким ми ще не знайомі – що сталося зі мною після проекту «МастерШеф» та навчання в Le Cordon Bleu. На той час у соцмережах я почала вести щоденник – записувала свої емоції та переживання того часу. Зараз я знайшла ці записи і поділяюся з вами.

Отже, я навчалася на кулінарному курсі академії Le Cordon Bleu і повернулася до України, але мене не залишала думка про те, щоб стати кондитером. Мені дуже хотілося повернутися до Парижа та закінчити кондитерський курс академії...

14 червня, 2013

Я провела безсонну ніч - передчуття того, що ступивши на трап літака, все зміниться.

Забігаючи вперед - трапа не було, його замінив «рукав»)) Звичайно, вже все змінилося, але останні півроку мені важко зізнатися... Чи є життя після проекту? Загалом, не все так променисто і красиво. Можливо, це лише всередині мене, це лише мої відчуття. На кілька місяців я знову все втратила, втратила ту ниточку, не бачила те світло, за яким, до якого направляв мене мій ангел-охоронець, останній рік.

Був проект, була мета – перемога, нова мета – вчитися і знову – кондитерська! Що потрібне? Гідна освіта, високий рівень, потрібно повернутися в Le Cordon Bleu і отримати освіту кондитера… Впираюся в глуху стіну (!!! На мій запит в Le Cordon Bleu після повернення в січні, я отримую відповідь: «Ми приймаємо вашу заявку і пропонуємо вам курс з осені 2013…» Так довго? Майже рік! Я розглядала школу в Іспанії... Ні!

Ну що ж... Зима, що тривала, якась нескінченна цього року, що не влаштовує мене відповідь школи, постійні розпитування: «Ну що? Ну як? Чого не продовжила курс як планувала? Чому не дзвониш? «Звезданулась»? Розумничка... дурочка... Що вже всі гроші протринькала? Перемога незаслужена-заслужена... Купи квартиру... ні, краще  машину. Відкрий кав'ярню, запусти блог, сайт, може, школу... Повернися в Shiseido ... Я втомилася!

Ураган думок, що вибрати, що буде правильним? Запрошення на роботу: кафе, ресторани... Допомога: меню, презентації...

Намагалася розібратися: кінцева мета – кондитерська, підрахуємо. Київ, оренда приміщення, інтер'єр, обладнання, персонал... Пролетіла) Того капіталу, що є в мене не вистачить! Інвестори? Величезна відповідальність - мало досвіду, не наважуся поки що. Що робити?

Проект «Кулінарна династія», «Масляна» - все не те(, два дні активності не врятували ситуацію...

«Все буде добре», зйомки та мої перші глядачі в залі)) Я знову запалилася)) Як же це приємно – ділитися секретами, досвідом, нехай не таким величезним, але все ж таки!

У цей же час хтось у соцмережі запропонував приготувати крем-карамель на вихідних, поділитися рецептом, хтось підхопив, а можна панна коту, штрудель, ні – смачненький тортик!)) Так народилася ідея Sweet Weekend! Ось те, що не давало згаснути мрії все ж таки коли-небудь стати кондитером)

20 квітня! Знаменна дата)))) Я отримала лист з Le Cordon Bleu так несподівано: «Протягом кількох днів Ви можете подати заявку на курс кондитера... І не з листопада, а з червня!!!))))» Так швидко я ще не збирала документи! Ось що означає - ХОТІТИ))))

І ось я сідаю в літак і починається моє нове життя, чиста сторінка…  

Париж! Ми знову разом))))))