Перший день у школі: я знову в Парижі і знову щаслива..

Я продовжую ділитися з вами історіями зі свого щоденника – я повернулася на навчання до Парижа, щоб стати кондитером...

15 червня 2013

Погортаю трохи назад і внесу ясність. У жовтні 2012 року я отримала можливість навчатися в одній із найкращих кулінарних шкіл світу  Le Cordon Bleu в Парижі - це був приз шоу Майстер Шеф-2 (Україна). У Le Cordon Bleu навчають за такими спеціальностями: кухар, кондитер, менеджер ресторанного та готельного бізнесу та сомельє. Навчання з кожної спеціальності ділиться на 3 курси: базовий, середній та вищий. Тривають вони в середньому близько трьох місяців кожен. Після проходження кожного курсу сдається іспит і видається сертифікат, а після трьох курсів – диплом.

Минулого року (2012-му – авт.) я закінчила базовий курс за спеціальністю кухар. А зараз повернулася до Парижа, щоб отримати три курси кондитера.

Тривалість курсу - з 15 червня до 18 грудня. У разі отримання диплома, за умови високого балу і гарного знання мови (французької теж… його у мене поки немає ((( але є бажання!) так ось, можна отримати тримісячне стажування в одному з кондитерських Парижа). Це моя наступна мета!).

У Парижі я винайняла невелику квартиру (студію), вона знаходиться в 25 хвилинах ходьби від школи, сьогодні я долетіла туди, напевно, за 10 хвилин))))

Як же я скучила! Мене зустрічали хлопці, з якими я навчалася на базі, на той час вони вже переходять до стажування. Ми обіймалися та ділилися новинами... Початківцем себе я тут не відчувала, я повернулася туди, де мені раді) На курсі нас близько 40 осіб, тепер нас ділять не як минулого року на 2, а на 4 групи.

Цікава історія сталася зі мною напередодні від'їзду до Парижу. Я затарювалася в магазині всякими речами першої необхідності - на півроку ж їду)) Мучила продавця всілякими запитаннями: що краще, що потрібніше... За мною в черзі стояла дівчина - мені так незручно було, що я її затримую, а тут вона ще до мене звернулася: «Ви завтра в LCB?» «Так…» «Я теж»…. ВАУ! «З 15 числа? На кондитера?! «Так!»..   Уявіть моє здивування! У великому місті, та ні - в країні (!), зустріти людину, зараз єдиного російськомовного, з яким мені належить вчитися найближчі півроку)))) Це чудово) Буває ж таке!

Так от я, Лера, ще близько 30 азіатів і трошки європейців... Мене впізнав директор і адміністрація, і при поданні: «Це - Майстершеф України» цього разу я вже не відчувала себе такою розгубленою, я вже як вдома)

Усім видали форму, я зі своєю, ножі – мої при мені))), 2 книги. Оскільки минулого разу я скупила всі можливі книги з кондитерського мистецтва, такі у мене вже є – нічого, буде ще 2, Саньку Белодєду подарую))) (учасник проекту «МайстерШеф-2», мій добрий друг – авт.)

Як і слід було очікувати, сьогодні була тільки організаційна частина: екскурсія по школі, розклад, що буде за прогули, за брудну форму... і таке інше)

Глянула в розклад - після того інтенсивного, що був у мене взимку, це якийсь курорт прямий, для порівняння - того разу 4 заняття на день, а тут 1 або взагалі гуляємо(... Ну та гаразд, знайду, чим себе зайняти! Це ж Париж ... місто кохання)))

Щаслива, я потопала на площу Трокадеро, а ще був величезний супермаркет і тригодинне вивчення асортименту... І макаруни з Макдональдса... Так, ТАК... З макдо! Ну про це вже в наступній темі) Мрії здійснюються, я знову в Парижі і знову щаслива))))