Мюслі: альпійська каша

В Америці їх обов'язково їдять на сніданок, а у нас – по святах. А на своїй батьківщині, в Швейцарії, їх подавали до кожного прийому їжі або до пізньої вечері... Для нас це виглядає дуже дивно, адже йдеться про корисну і легку суміш злаків, горіхів і фруктів – мюслі.

Історія мюслі починається в ХХ столітті, в 1900 році. Тоді жив такий швейцарський лікар Максиміліан Оскар Бірхер-Беннер. Він вважав, що поправити здоров'я можна за допомогою спеціального харчування – міксу з вівса, яблук і горіхів, який він, власне, й винайшов. Одна з версій говорить, що саме за допомогою такої дієти він успішно лікував жовтяницю.

Інша версія розповідає про зустріч лікаря Бірхер-Беннера з гірським пастухом. Нібито той пригостив лікаря молочною кашею з меленого пшениці з медом і ягодами. Бірхер-Беннеру дуже сподобався смак каші, але більше його вразила розповідь пастуха про те, що той за свої 70 років жодного разу не потрапляв до лікарні (!) І все – завдяки ось цій каші...

Як було насправді – невідомо. Але лікар захопився ідеєю збалансованого харчування і зробив мюслі (від німецького слова «Mus» — «пюре») обов'язковими в раціоні свого санаторію.

Згідно з рекомендаціями лікаря, тарілка каші повинна була супроводжувати пацієнтів протягом усього дня – мюслі слід було вживати як добавку до кожного прийому їжі, як хліб з маслом. Окрім такої мюслі-дієти, лікар пропонував харчуватися свіжими та сирими продуктами, рано вставати і, звісно, дихати свіжим гірським повітрям – в його санаторії. Але мюслі, що вживалися у величезних кількостях, звісно ж, були на першому місці...

Слава санаторію доктора Бірхер-Беннера залишилася в минулому, а мюслі, із зростанням інтересу до здорового харчування та дієт з низьким вмістом жирів, швидко здобули популярність у західних країнах.

Сьогодні винахід швейцарського лікаря – це синонім правильного харчування, предмет національної гордості швейцарців і один з найпопулярніших сніданків у світі. Мюслі різняться за термінами зберігання, термічною обробкою та наявністю консервантів.

Зазвичай мюслі бувають двох видів: сирі мюслі і запечені мюслі. Сири мюслі (без термічної обробки) містять оброблені вівсяні пластівці, насіння, горіхи та сухофрукти. Запечені мюслі – гранола, кранч – це коли злаки змішують з натуральними соками, медом, іноді невеликою кількістю рослинних олій і запікають при низьких температурах. В печі мюслі набувають більш вираженого і насиченого смаку та стають солодшими за звичайні.