МайстерШеф: за лаштунками

Картинка на екрані – лише мала частина великого та різноманітного процесу, з якого створюється шоу «Майстер Шеф». Щось обов'язково залишається за кадром і оживає лише у пам'яті та на фотографіях. Таких фото у мене збереглося не так багато. Нам забороняли фотографувати під час зйомки, багато речей було засекречено. Ці фото – маленька крихта, яку мені вдалося зберегти.  До початку основних зйомок другого сезону «Майстер Шеф», коли було обрано двадцятку, у нас було кілька навчальних днів. Нас вчили, як не вбити кенвуд, як красиво і правильно нарізати овочі, які існують ступеня прожарювання м'яса. Ми катали пасту, робили профітролі та вчилися гарно подавати страви. Такі ось навчальні міні-курси.  На проекті ми жили не вдома, а в кількох пансіонатах: спочатку в одному, потім нас перевезли до іншого - до Зазим'я. Від нього ми десь із півгодини добиралися до знімального павільйону. І, звичайно, ми мали трохи вільного часу. Іноді ми збиралися разом, влаштовували застілля, смажили шашлики. Поки були дружні і спілкувалися.   На грим і зачіску завжди йшло досить багато часу. Найчастіше макіяж я робила собі сама, а зачіску – дівчатка-гримери. Конкурси другого сезону «Майстер Шеф» проходили за різних умов, різних місць. Нас гримували то в полі, то ще в якихось дивних місцях. Але ми швидко до всього адаптувалися: тут спали, тут підвелися, тут швиденько чогось перехопили, поїли і тут вже нас загримували.  У нас був плакат із логотипом «Майстер Шеф». Він перебував у кімнаті, де і ми часто перебували 24 години на добу. Що ми тільки не робили з цим плакатом: обіймали, притискалися до нього. Загалом використовували, як хотіли.  Спали ми мало. Недосипали. Особливо на початку, коли було багато учасників. Коли поменшало, полегшало. Бо треба було всіх загримувати. Накласти грим, зробити зачіску. Тому нас привозили дуже рано, а від'їжджали ми пізно. Після конкурсів були ще інтерв'ю з журналістами, на яких ми обговорювали минулий день. Вони потрібні, щоб роз'яснити глядачеві, ну, наприклад: що я думала, коли так скривилося моє обличчя. Так створюється шоу "Майстер Шеф" на каналі СТБ.   Розочка, Сашко та Софійка. Журналісти, які допомагали мені на проекті Майстер Шеф. Дуже важливі та улюблені люди. З ними ми обговорювали всі деталі конкурсів, що пройшли, все, що відбувалося протягом знімального дня. Вони допомагали нам та підтримували. І, мені здається, саме Роза Аль-Намрі ще на першому моєму передкастингу зуміла розгледіти мене, побачила те, що не видно, розмовляла. І це дало мені змогу потрапити на проект.  Історія про те, як я вбралася на конкурс. Одягла гарненьке плаття.  А нам видали гумові чоботи, як то кажуть, прямо по горло і відправили на рибалку. Але навіть за таких умов хотілося залишатися жіночною, всупереч усьому.