Масляна: млинцевий розгуляй

Тоненькі та мереживні, великі й пухкі, з маслом, варенням чи медом, а ще краще — з начинкою! Творог солодкий і солоний, сир твердий і м'який, рибка, м'ясо, курочка, фрукти й ягоди, овочі, гриби — загортай, що душа забажає! Тому що це — млинці!

Млинці ми любимо, це правда, хоча готуємо їх не так часто — зазвичай, по вихідних або на свята — коли є час замісити тісто й посмажити хоч маленьку стопочку млинців. І тільки коли Масляна, у нас з’являється офіційний привід — цілу тиждень можна (і треба!) готувати й їсти млинці.

І ось тут, звичайно, можна розгулятися! Млинці на молоці, млинці на кефірі, млинці на воді — звичайній і мінеральній, з начинками й без, американські панкейки та млинцеві каннелоні — і звідки тільки стільки рецептів млинців!.. А ще є трійні млинці й млинцевий торт, який можна приготувати без духовки — їх рецепти, до речі, є в книзі «Простіше простого з Єлизаветою Глінською». Якщо заглянути в історію, то виявиться, що перші млинці приготували не у нас, і не в Європі чи Америці…

Млинці: історія першої лепешки

Перший млинець приготували ще в V столітті до нашої ери давні єгиптяни — млинцями у них були кислі лепешки. Щось подібне потім готували також у Стародавній Греції та Римі. До нас млинці потрапили вже в IX столітті нашої ери. І з тих пір стали одним з найпопулярніших страв у нашому меню.

Є дві версії походження млинців. Деякі історики стверджують, що слово «млинець» походить від слов'янського «млин» — молоти. Власне, в нашій українській мові млинці так і називаються — млинці. Так ось, за цією версією млинці з’явились після того, як давні слов’яни навчилися молоти борошно та додавати в нього воду, а з тіста випікати пухкі та рум’яні млинці.

Є й друга версія: одного разу в печі хтось випадково забув овсяний кисіль, він трохи підгорів — так, що на ньому з’явилася скоринка, а сам він перетворився на лепешку. І це був перший млинець — до речі, він не був комом.

У язичницькі часи, до хрещення Русі, млинці були жертвоприношенням — їх випікали у формі кола як символ поклоніння древнеславянському верховному богу Перуну і богу сонця Ярилу. Млинці приносили в дар богам для їхнього покровительства та заступництва.

А ще була традиція частувати млинцями духів предків — люди вірили, що таким чином вони задабрюють душі померлих, а ті можуть посприяти хорошому врожаю.

Млинці: рецепти древньоруських господинь

У Давній Русі млинці пекли в печі, яку топили березовими дровами. А жарили їх на чавунній сковорідці, яку перед тим посипали сіллю, прокалювали, а потім протирали сухою ганчіркою і змащували несоленим салом.

У кожної господині на Русі був свій власний рецепт випікання млинців — він зберігався в таємниці й передавався від матері до дочки. Готували млинці на дріжджах, а опару для тіста замішували пізно вночі, подалі від сторонніх очей — щоб млинці вийшли вдалими.

Готували млинці переважно з гречаного борошна, на молоці та воді. А начинили їх грибами, капустою, маслом, оселедцем, творогом та іншими простими продуктами. А ще готували так звані млинці з припеком.

На сковорідку наливали млинне тісто, а зверху на млинець викладали начинку — творог, м’ясо, гриби — що завгодно. Потім на начинку виливали ще порцію тіста. Таким чином, млинець «запечатувався», і виходив млинець з припеком! Або ж спочатку викладали на сковороду начинку, а потім одразу заливали її тістом. Зараз млинці з припеком не дуже популярні — і дарма!

Масляна: перший млинець — комом

У 19 столітті млинці стали головним символом веселого свята — Масляної. Цілу Масляну тиждень млинцями проводжали зиму та зустрічали весну, а також поминали предків. Ця традиція збереглася в нас і зараз.

До речі, згідно з традицією перший млинець мав готуватися «за упокій померлих родичів», тому приказка «Перший млинець — комом» означала саме гіркоту від втрати. Говорили, що перші млинці «вставали комом у горлі».

Зараз у цієї приказки трохи інше значення — вона виправдовує невдачу при приготуванні першого млинця, тому сучасні господині не дуже переживають через це. Не вийшов перший млинець — ну й ладно, він і має бути комом! Зараз додамо щось до цього тіста і отримаємо чудові млинці!

Кожен день Масляної тижня має своє особливе значення:

• Понеділок — смажать перші млинці. Раніше, згідно з традицією, їх клали на слухове віконце «для душ батьківських» або віддавали жебракам — щоб пом’янули померлих: «Перший млинець — за упокій».
• Вівторок — проходять сватання. До дівчат запрошують молодих людей і пригощають їх млинцями. При цьому кажуть: «У нас гори снігові готові і млинці напечені — просимо ласкаво!»
• Середа — зять іде «до тещі на млинці»: млинці, звісно, готує теща.
• Четверг — починається «широкий розгуляй» — гуляють всі. За традицією в цей день наряджали дітей, вони ходили від дому до дому і співали: «Тринці-бринці, пекіть млинці!»
• П'ятниця — теща з відповідним візитом йде до зятя: млинці в цей день пече її дочка — дружина зятя (шкода, що не зять).
• Субота — у цей день у гості приходять сестри чоловіка — золовки, через що день називають «Золовкині посиденьки».
• Неділя — останній день Масляного тижня також називають Прощеною неділею. У цей день всі просять вибачення у близьких за все погане. Також в останній день Масляного тижня спалюють опудало Масляниці, що символізує кінець зими.

Масляна: закордонна історія

В Англії перед Великим постом святкують Жирний вівторок — День млинців. За традицією в цей день проходять «млинцеві забіги» — це забіги на 400 метрів серед жінок, які несуть у руках гарячу сковорідку з млинцем. Сам млинець потрібно підкинути на бігу щонайменше два рази!

Перемагає та, якій вдається підкинути і перевернути млинець на сковорідці найбільшу кількість разів.

Забіг починається о 11 годині ранку, коли дзвонять церковні дзвони. Кажуть, що ця традиція виникла в містечку Олні в Бакингемширі — в XV столітті одна жінка так захопилася приготуванням млинців, що, коли зазвонив церковний дзвін, на службу вона побігла до церкви разом із сковорідкою, підкидаючи млинець на ній, щоб він не згорів...

Млинці готують у всьому світі — різноманітні, з нагоди і без. Французи готують крепи, іспанці — млинці з кукурудзяного борошна. Американці обожнюють панкейки з кленовим сиропом. В Китаї в млинцеве тісто додають ріпчасту цибулю, у В'єтнамі — готують з кукурудзяного борошна, цукру, кокосового молока та клубня рослини таро, а на Ямайці млинці готують з борошна кореня маніоки — складно уявити, що це...

Як би там не було, млинці завжди і всюди залишаються однією з улюблених страв — готувати їх не складно і завжди в радість. А цікаві рецепти млинців і млинцевого торта ви можете знайти в книзі «Простіше простого з Єлизаветою Глінською».