Мій перший майстер-клас

Свій перший майстер-клас, з якого все почалося, пам'ятаю дуже добре. Зараз ви зрозумієте чому.

Це було 2014 року. Я тоді була на останньому місяці стажування у Le Cordon Bleu. І ось пише мені дівчина з Харкова: мовляв, у нас відкрилася кулінарна школа, хотіли б провести з вами фан-зустріч і майстер-клас для 20 осіб… Я, зізнатися, на той момент уже рік як не з'являлася вдома в Україні, і думала, що про мене вже давно забули. Та й не знала, чи взагалі буде комусь таке цікаво – тоді майстер-класи, як такі  і не проводилися… Але я погодилась. Підготувала програму по заварному тісту.

"Вам достатньо 3 години буде?", - Запитали у мене. «Звичайно, - говорю, - ми таку гору всього наліпимо за цей час». Загалом, затяглося в нас все це годин на шість… До мене на МК прийшли милі дівчата та жінки – святкові такі, на підборах. Дітей чоловікам залишали. Десять годин вечора – а в нас ще майстер-клас! Учасниці вже всі підбори зняли, у них ноги відвалювалися, у дверях стирчать розлючені чоловіки з дітьми… А у нас із усієї програми заварного – лише половина готова.

Я була в паніці просто... Я так багато ще не розповіла, і про навчання, про МШ... І ось пішли нарешті всі ці втомлені люди, я попрощалася з останньою людиною і сказала собі, що це був перший і останній раз...

Через день пише мені організатор: «Ліза, у нас тут друга група зібралася». Я відбивалася: "Ні за що!" Але в результаті вона мене вмовила. Вже на шестигодинний майстер-клас. Потім одесити зателефонували і з образою такою: «А що це ви у Харкові майстер-класи проводите, а до нас не їдете…» Загалом, я поїхала до Одеси… І покотилося-поїхало!.. 11 регіонів!

Зараз у мене чіткий формат майстер-класів, ми дуже зросли порівняно з першим МК.