Цукати: предки цукерок

Їх люблять і діти, і дорослі. Їх додають у випічку та десерти, їх просто їдять — як цукерки. Називають їх засахареними фруктами, але більшість з них відомі просто як цукати. Що це насправді? Звідки вони з’явилися і чому стали такими популярними?..

Цукати: історична довідка

Цукат в перекладі з латинської — «sucus» — це «сік». Це якщо дослівно. Насправді ж, цукати — це шматочки або частини ягід, фруктів чи овочів, які проварили в цукровому сиропі, а потім висушили.

Саме так здавна готували цукати на Сході — це дозволяло продовжити термін зберігання фруктів і ягід у жаркому кліматі. Хоча, як виявилося, не тільки на Сході. Традиція зберігати фрукти в меду була ще у древніх римлян в I столітті нашої ери.

У VIII столітті цукати потрапили в південну Європу — солодкість приїхала разом з арабами, які знову вирушили завойовувати нові території. Але лише в XIV-XV століттях з'явилися перші письмові згадки про цукати.

Цукати поступово набирали популярність: спочатку їх, як цукерки, подавали на банкетах або пригощали ними знатних гостей, а згодом почали використовувати у випічці та десертах. В Росії цукати стали популярні в XVIII столітті — їх дуже полюбила Катерина II. У 1777 році вона навіть видала указ щодо регулярної поставки цих солодощів до двору. Однак ці солодощі були не з Сходу, а — з Києва…

Цукати по-київськи: сухе варення

Виявляється, в Київській Русі цукати знали ще в XIV столітті. Але назва у них була інша.

У 1386 році на весілля до литовського князя Ягайла привезли з Києва незвичайне варення — сухе. Це і були цукати по-київськи. Технологія приготування сухого київського варення, якщо і відрізнялася від технології приготування цукатів, то лише на трохи.

На початку XIX століття відомим виробником київського сухого варення став київський купець Семен Семенович Балабуха. Він відкрив цех по виробництву цього варення, чим, власне, і прославився. У центрі Києва з'явився фірмовий магазин сухого варення, а саме варення в свій час отримало безліч нагород. Продукт настільки асоціювався з династією Балабух, що навіть товар називали «балабушки».

Після цього один із синів Балабухи відкрив магазин на Невському проспекті в Петербурзі. Однак після революції про київське сухе варення забули. Сьогодні знають тільки цукати...

Цукати: як їх роблять

Рецепт цукатів практично не змінився з моменту їх появи. Щоб отримати цукати, ягоди та фрукти ретельно миють і просушують. Потім їх нарізають шматочками. З цукру та води готують сироп, в якому варять, а потім настоюють ці шматочки майбутніх цукатів. Після цього — просушують. Все — цукати готові.

Для приготування цукатів підходять практично будь-які ягоди, фрукти — яблука, груші, сливи, вишня, гарбуз, ананас, папайя, манго, і навіть овочі — морква, і те, що ми зазвичай викидаємо — апельсинові, лимонні, кавунові та динні кірки.

Готові цукати зберігають у герметично закупорених скляних банках.

Цукати: чим вони корисні

Якщо вибирати між цукатами і цукерками, то вибирайте цукати — вони корисніші. Засахарені шматочки містять ті ж вітаміни та мінерали — правда, в меншій кількості — що й ягоди, фрукти та овочі, з яких їх готують. Під час варки частина корисних властивостей втрачається, але частина все ж залишається.

Цікаво, що чим щільніше фрукт, овоч чи ягода, з якого зроблені цукати — тим більше користі в такому продукті. Наприклад, більше корисних властивостей зберігається в цукатах з яблук, груш, гарбуза, слив та абрикос, оскільки під час приготування вони менше розварюються.

Натуральні цукати, як вже говорили, чудово замінять цукерки дітям (і дорослим теж). Цукати також корисні для тих, у кого високі навантаження — фізичні та психоемоційні.

Цукати: хороші, якщо в міру

Не можна наїдатися цукатами. Так, вони містять вітаміни, але велика кількість цукру все ж робить їх калорійними. Тому корисні цукати будуть тільки в обмеженій кількості. Пам'ятайте, це — все-таки солодкий десерт.